Чим більше планів на "завтра", тим коротшим видається життя

Життя хитра така штука, в ньому неможливо бути обманутим, чи обманювати когось. Але можливо прожити все життя в обмані, недовіряючи собі.

право власності - абсолютно зайва, непотрібна, ускладнююча життя практика.

право власності тягне за собою купу проблем:

• захист такого права;
• відповідальність за те, чим володієш;
• страх втратити те, чим володієш;
• заздрість чи зухвальство через порівняння своєї власності з чиєюсь і т.д. і т.п.

для суспільства право власності взагалі виливається в цілий букет проблем, які стають причиною безлічі хронічних болячок (корупція, порушення законів, грабіж, обман, вищезгадувані заздрість та зухвальство). та й взагалі - право власності настільки викривляє природній сенс життя, що уявити відсутність можливості чимось володіти, для більшості людей, є абсолютно неможливим.

найгірше ж, що є наслідком права власності, це втрата свободи - ми стаємо залежними від речей, які нам належать, ба навіть більше, ми шалено залежні від речей, які ще не є в нашій власності (все, що нав'язується нам модою, рекламою, суспільством).

чи є потреба взагалі чимось володіти? коли точно знаєш, що з собою то нічого не забереш, навіть татуювання на плечі

і чи можна називати щось своїм у житті, яке, по великому рахунку, залежить зовсім не від тебе, а відповідно, й належить зовсім не тобі?

будь-яка власність у природі зайва, штучна, невиправдана і смішна аж до сліз, особливо коли трапляються грандіозні природні катаклізми

людина - як чорна дира, втягує в себе всю навколишню інформацію, при цьому проробляе з нею усілякі безмежні маніпуляції, але, не має жодної можливості віддати її в зворотньому напрямку

тому, що її (інформацію) нема куди віддавати, так само, як і нізвідки вона втягується. відбувається просто безперервний процес творіння на уявній межі минуле/майбутнє

свобода все ж таки перша

бо людина їсть вільною

людина думає, пізнає вільною

навіть любить, по-справжньому, тільки вільною

в неволі необхідні їжа, любов, інформація, для того, щоб дожити, дотерпіти до миті свободи

без їди, без кохання, без знань, вільною людина просто вибирає, з чого почати

Процес достатньо простий. Без обгрунтованої дослідницької бази хочу довести до вашого відома
наступний алгоритм цілком можливого процесу розвитку життя на землі.

Отож: життя для тіла перетворюється в життя для душі (хомосапіенс і є назвою цього процесу, людина розумна перетворює своє існування з вирішення проблем забезпечення життя тіла в вирішення проблем забезепчення життя душі. цьому є доказом розвиток культури і пріоритетність творчості в сучасному суспільстві. в зрізі сучасного людства чітко можна прослідкувати процеси забезпечення життя тіла (африканські нерозвинені країни, резервації племен і т.д.) і процеси створення максимально комфортних умов існування вільної творчості (економічно розвинені країни, не особливо обтяжені індустріалізмом + розвиток технологій, максимально спрямований на те, щоб позбавити людину фізичної та рутинної праці в потребах забезпечення виживання).

Наступним етапом розвитку стане перетворення життя для душі в життя для духу. І хоча, зараз, поняття духу є досить розмитим і однозначно зовсім незрозумілим для більшості хомосапіенс (аналогічно, як тисячі років тому назад було відсутнім поняття існування душі), його прояви знаходять місце в житті людини і дають можливість задуматись, повірити, понадіятись на дещо краще, ніж те замкнуте коло, яке закладено у вигляді інстинкту вижвання в генетичний код біологічного життя. 

Найбільш цікаво те, що після досягнення кінцевого етапу розвитку життя для духу, є досить реальним розвиток подій, що передбачає зародження нового життя силою старого духу і спірального повтореня всього процесу, керування яким в рамках одного витка приписують богу, дияволу, еволюції й т.д.  

розум необхідний для того, щоб приймати вірні рішення

серце необхідне для того, щоб втілювати їх в життя

Аксіома. В будь-якому випадку буття почалось із елементарної зміни** (тобто, - було так, а стало інакше -, або - не було ніяк, а стало так -).

Теорема про кінець буття. Математично, кінець буття неможливий, тому що, якщо елементарна зміна відбулася один раз, то в любому випадку, рано чи пізно, вона (зміна)  відбудеться знов. Доказом теореми є факт існування першої зміни. Відсутність першої зміни унеможливлює існування теореми, що нею (зміною) доводиться.

Якщо будь-яке буття почалося один раз, то воно вже не може зупинитись. Одночасно може тривати тільки одне буття, все інше, що починається після першої зміни, є частиною вже існуючого буття.

Висновок: Кінця світу не буде!

* Буття — одне з найважливіших, найбільш абстрактних світоглядних понять, до яких дійшло людство в процесі свого розвитку. (визначення з вікіпедії - триндець )))

** Зміна - елементарна одиниця буття, процесу, інформації тощо. Вікі дає тільки визначення зміни чогось, а от саме поняття зміни не описане. Простими словами зміна це те, що відділяє один статичний стан від іншого.

саме через примушування дітей в школах зубрити все підряд реалізовується намір вирощувати недалеких, недумаючих і смирних рабів. ну як один із варіантів...

Металіст - Динамо 1:2. Хто добре роздивився момент порушення правил з призначенням пенальті? Хоча... що тут дивитись. Арбітри продовжують засмучувати рівнем своєї кваліфікації. Дуже сумно, бо стадіони будуються, рівень гравців росте, футболісти команд середняків навіть бігати на полі починають, і тільки довбаний суддівський корпус невпинно деградує. Правда на ЧС-2010 не краще матчі судились ))

П.С. саме гірше, що помилки суддів не приносять користі жодній команді, ні переможцю, ні програвшому

Сміх та іронія принципів і переконань людини, яка намагається пояснити для себе якесь, не до кінця зрозуміле, поняття з допомогою імен та значень інших, не в більшій мірі осмислених, понять.

     Народжене в боротьбі завжди братиме верх над тим, що створене страхом.

     Боротьба "за" - позбавлена страху. Основою боротьби "проти" є страх.

     Фундамент "за" завжди міцніший від основи "проти". Це замисл творця.

     + а-ля приказка "творити - не нищити. двох однакових результатів не буває"

Два варіанти альтернативного майбутнього:

1. Через 20-30 років cтати мільярдером , жити в любій з європейських країн, бути повністю забезпеченим до 7-го коліна правнуків. Але при цьому Україна в розвитку зупиняється, через 20-30 років в ній процвітає бідність, корупція і беззаконня і в рейтингах вона на рівні з більшістю африканських країн.

2. Через 20-30 років cтати успішним представником середнього класу з достатньо комфортними умовами для проживання, розвиненим соцзахистом, культурою, можливістю двічі на рік відпочивати на любому курорті планети (в рамках розумного) і чесно працювати на цікавій улюбленій роботі. І Україна при цьому стає розвинутою державою Великої Двадцятки, займає передові позиції в більшості рейтингів і виправдовує географічний факт - найбільшої країни Європи.

Що б вибрали особисто ви? (відповіді залишайте в коментах)

/опитування для українців/

     Цікава дискусія розвернулась на хб, знову з мовою пов'язана, але то важливе питання, тому все логічно. 

     Прочитавши кілька думок, в мене з'явилося цікаве питання до українців центральних, східних та південних регіонів: Хто і що є для вас основою самоідентифікації - як українця? або Погляди і діяльність яких історичних постатей найбільше співпадає з вашими думками про розвиток і майбутнє України? (щось в такому роді)

     До прикладу дам свою відповідь на таке запитання, як українця західного регіону.

     Про себе можу сказати, що змістовне осмислення себе як українця, і співпереживання за українську долю в мене появилось, і почалось розвиватись, мабуть так в класі 9-му 10-му завдяки урокам історії.      Зараз я можу сказати, що для мене Україна - це в першу чергу незалежна держава - тому всі історичні події та постаті, які боролися за незалежність України є для мене такими, які завжди треба пам'ятати, і якими слід пишатись. Це 300-річна епоха Запоріжського козацтва, вічно жива творчість Т.Г.Шевченка, УНР 1918-1919 рр, ЗУНР, УПА і всі діячі, які пов'язані з цими подіями в світлі боротьби за українську незалежність. Хмельницький, Мазепа, Грушевський, Шевченко, Шухевич, Бандера, українська мова, пісня, культура, освіта - це все ідеї, за збереження яких я готовий боротись, тому що майбутнє України бачу таким же, як і вище перераховані діячі.      Такі ідеї і повинні бути основою для формування нації, виховання культури, здорового патріотизму, що в майбутньому і стане тими обмежуючими факторами, яких не вистачає зараз для контролю над владою, депутатами, олігархами (правильніше навіть сказати - самоконтролю).

P.S. Дуже хочеться дізнатись про героїв інших регіонів нашої великої країни, тому що про Бандеру знають всюди, на всіх просторах СНГ, а про інших - тишина)

Список улюбленої музики (краще з кращого). Нумерація відповідає не місцю в топіку, а так, просто показує в якій порядковості пісні добавлялись до списку.

001. Океан Ельзи - Кавачай (Я На Небі Був 2000)
002. Esthetic Education - Love (Face Reading 2004)
003. Сплин - Вместо письма (Раздвоение Личности 2007)
004. No Doubt - Don't Speak (1997)
005. Евгения Власова - О тебе (Ветер Надежды 2001)
006. Massive Attack - False Flags (Collected 2005)
007. Дельфин - Сумерки (Звезда 2005)
008. Dido - Here With Me (No Angel 1999)
009. Катя Лель - Долетай
010. Звери - Дожди-пистолеты
011. Moby - Everloving
012. 5'Nizza - Новый День
013. Дельфин - -//- (Юность 2007)
014. Грин Грей - Эмигрант (Эмигрант 200..)
015. Reamon - Supergirl
016. Odri - Відчуй це (2007)
017. Asche & Spencer - Under the Stars (Monster's Ball OST, 2001)
018. Clint Mansell - Death Is The Road To Ave (Fontaine OST, 2008)
019. Ремонт воды - Был луны (№7 предидущий, 2005)
020. Pink Floyd - Wish You Were Here (Wish You Were Here 1975)

p.s. старався щоб один музикант двічі не повторювався, хоча деякі групи в цей список можна цілими альбомами добавляти)

     В тому то й фішка задоволення (щастя), що воно не є фізично матеріальною штукою, яку можна поміряти, чи зважити, а є всього лиш різницею, між деякими рівнями, до і після, тут і там, або типу того. Тільки завдяки такій властивості щастя є доступним кожному. Саме тому воно є чимось більш універсальним ніж гроші, статус, клас. І мабуть більш чесним, от тільки ми, зіпсовані грошима, не можемо таку чесність зрозуміти, прийняти.
     В двох словах: щастя - сила струму ))
 

P.S. хочеш більше щастя - менше йому опирайся

Є українці, і є росіяни. Українці поважають росіян. Росіяни поважають українців.

А ще є москалі, і є хохли. Москаль - то росіянин, який не поважає українців. Хохол - то українець, який не поважає самого себе.

І чомусь мені здається, що хохлів в Україні значно більше, ніж москалів в Росії. Нажаль

Cмерть - єдине, про що ми можемо із 100%-ою впевненістю сказати - це моє. І ніхто і ніколи не відбере в мене мою смерть.

Дрібниця, але приємно.

P.S. усім решту в житті ми можемо тільки покористуватись

 

Ми, народжені і проживші в неволі життя, не можемо прагнути свободи, ми не можемо її досягти, ми не можемо йти до неї, бо ми не знаємо що це таке, свобода, в нас нема про неї ні досвіду, ні знань, ми не можемо пам*ятати відчуття, які дає свобода, бо ми ніколи вільними не були. В*язню, запротореному до тюрьми за злодіяння, значно легше коротати свій срок і мріяти про свободу, бо він був там, на волі, він знає що це таке, і чим воно відрізняється від ув*язнення. Людині ж, яка народилася невільником, у сім*ї невільників, найвищою метою може бути прагнення стати найсильнішим, найщасливішим, найвпливовішим невільником. Коротше, філософію я не вивчав, але якщо в двох словах виразити вищесказане: Я не Я, і кобила не моя ))))

 

З.І. мабуть саме тому вільних людей в суспільстві не буває. Є бомжі, є анархісти, є відшельники, зірвиголови, старі дівки й затерті холостяки, сектанти, психопати і т.д.

Сьогодні Степану Бандері посмертно присвоєно звання Героя України! /приємно/

 

Киевские власти заявили, что планируют через две недели полностью очистить город от сугробов снега и льда. Такое решение было принято сегодня, 22 января, на заседании оперативного штаба по чрезвычайным ситуациям при КГГА.

джерело

на роботі кулер з водою почав чомусь дуже повільно воду цідити з краника, так якщо в інші дні бутель розпивали ще до обіду, то сьогодні повна бутилка до сих пір тримається, і я комфортно можу набирати собі водички і не боятись, що вона закінчиться (там можна просто нескладним інженерним способом заставити її нормально текти). Мушу відмітити, що на поверсі, окрім мене, ще порядка 45 інженерів-проектувальників ))) може це начальство так вичисляє, хто дійсно заробляє гроші для фірми, а хто просто так, примазався )))

     Дуже подобається англійський вислів my person. Та й взагалі, що стосується англійської мови, вона більше спрямована на вираження тілесного (це від Задорнова я таку замітку почув), навідміну від української, російської (взагалі слов*янських), які в більшій мірі дають можливість говорити про стан душі., про більш загальне і обширне "я", а не просто my person, як підпис до альбому власних фото.

     Стосовно my person, воно дає можливість відокремити своє тіло від свого "я", що є сповна логічно, коли мова йде, скажімо, про альбом фотографій. Тому що фото ніколи не покаже всього "я", воно може тільки відобразити його тіло, деякі його моменти, настрої. І взагалі, "я" - це одне, а мій блог, мої фото, my person - це зовсім інше.

/по мотивах фільмів Сурогати та Геймер/

Тут сьогодні якийсь наїзд на "вконтакті" пішов на хб, мовляв, тупня, некруто, уявні друзі і т.д.

Тому поділюсь своїм відношенням до вконтакту. Спілкуюсь я там тільки з людьми, яких зустрічав вреальному житті (хоча б раз) і звичайно з близькими друзями також.

З людьми, яких я й так часто бачу в реальному житті, вконтакті можна поділитись музикою, відео, приколами, які справили враження. З більш віддаленими знайомими можна спокійно домовитись про зустріч, або просто підтримувати пам'ять один про одного. По-моєму, нічого в цьому поганого нема, і в принципі, доволі корисна соціальна сітка - вконтакті.

З.І. А як прикольно переглянути фотоальбоми давніх знайомих, пригадати далекі приємні моменти, ностальжи)